Факультет авіаційних і космічних систем за результатами науково-інноваційної роботи в минулому році зайняв одне з перших місць в нашому університеті. Значний внесок в це зробила кафедра приладів на систем керування літальними апаратами,  яку очолює    доц. Лукомський В.Г. На кафедрі ведеться комплексна з науково-інноваційна, навчально-методична, міжнародна, організаційна робота та підготовка спеціалістів  за сучасними технічними спеціальностями

- „Авіаційна та ракетно-космічна техніка” (Літаки і вертольоти) – аеродинаміка та автоматизоване проектування об'єктів авіаційно-космічної техніки;

- „Авіоніка” ( Системи керування літальними апаратами і комплексами) - розробка цифрових систем керування, засобів навігації та орієнтації рухомих об`єктів.

Основні напрямки наукових досліджень кафедри, до яких активно долучаються студенти, пов’язані з конструюванням малих пілотованих та безпілотних літальних апаратів (БПЛА);  розробленням і дослідженням мікро- та наносупутників; розробленням адаптивних і робастних системи керування літальними апаратами, інтегрованих (інерціальних та супутникових) навігаційних систем;  створенням алгоритмів використання геоінформаційних систем (ГІС) для задач керування літальними апаратами; розробкою навігаційних датчиків та систем на основі новітніх фізичних принципів; автоматизацією проектування і випробування об'єктів авіаційної та космічної техніки; системами керування та навігації на основі машинного зору (computervision); роботехнічними комплексами.

 

На кафедрі створені та працюють сучасні лабораторії та конструкторські бюро:

- комп'ютерний клас TEMPUS для проектування радіоелектронних схем, систем автоматики та 3-Dмоделювання;

-  лабораторія геоінформаційних технологій компанії Jeppesen/Boeing;

- лабораторія TEMPUS супутникобудування та станція зв'язку з мікросупутниками;

- студентське конструкторське бюро легкої авіації та навігаційного обладнання.

Роботи за науковими напрямками кафедри очолюють професіонали, провідні науковці, які передають свої знання та багаторічний досвід студентам та аспірантам. Так проф. Сухов В.В., очолює роботи по створенню БПЛА контейнерного старту та електроліт, поверхня крила якого – це сонячна батарея. Роботи проф. Лемка О.Л пов’язані зі проектуванням літальних апаратів схеми «літаюче крило», а доц. Зінченка Д.М. – з БПЛА нетрадиційних схем: з несучими поверхнями замкненого типу та, з надувним крилом. Велику зацікавленість у студентів викликають розробки ст. викладача Колесніченка В.Б., який створив цілу низку літальних апаратів, серед них БПЛА «Птах» - найбільший безпілотник на факультеті із злітною масою 65 кг та розмахом крила 5 м.

 Ці викладачі своїми розробками створили наукову школу проектування безпілотних літальних апаратів у нашому університеті, основи якої були закладені в 1993 р. створенням за ініціативи доц., а зараз завідувача кафедри теоретичної механіки В.М.Федорова   студентського конструкторського бюро легкої авіації та бортового обладнання. Сьогодні науковим керівником цього КБ є  проф. Сухов В.В. Результатами діяльності цього КБ є створені та випробувані 10 типів БПЛА. В залежності від корисного навантаження та мети застосування   БПЛА мають наступні характеристики: злітна маса - 5... 100 кг; корисне навантаження - 1,5... 60 кг; тривалість польоту - 0,5... 6 годин; швидкість польоту - 50... 320 км/год; зліт - з руки, з катапульти, по літаковому; посадка - по літаковому, за допомогою парашута, на трос; тип двигуна - бензиновий або електричний; довжина смуги розбігу - 25... 45 м; довжина смуги посадки - 20... 35 м.

Слід зазначити, що створення безпілотних авіаційних та наземних робототехнічних комплексів  є пріоритетним напрямком  наукових досліджень кафедри. На Рис. 1 показано БПЛА «ФАКС-8 ПЕГАС-Е» з електричним двигуном, а на Рис. 2 -  БПЛА ФАКС-9 SkyBow-G з двигуном внутрішнього згорання та їх основні характеристики.

 

	Злітна маса -- 12 кг Розмах крила -- 2,7 м Довжина -- 1,7 м Швидкість польоту -- 50-110 км/год Висота польоту -- 5-1500 м Маса корисного навантаження -- 5 кг Час польоту з вантажем 1,5 кг -- 0,5 год Маса планера -- 8 кг Двигун електричний -- 2 кВт
Рис.1 БПЛА ФАКС-8 ПЕГАС-Е та його основні характеристики
	Злітна маса -- 8 кг Розмах крила -- 2,3 м Довжина -- 1 м Швидкість польоту -- 40-150 км/год Висота польоту -- 5-1500 м Маса корисного навантаження -- 4 кг Час польоту з вантажем 1,5 кг -- 1,5 год Маса планера -- 4 кг Двигун одноциліндровий -- 3,5 к.с.
Рис.2 БПЛА ФАКС-9 SkyBow-G та його основні характеристики

Багато випускників цього напрямку кафедри успішно працюють на відомих авіаційних підприємствах, серед яких ДП «Антонов», Спеціальне конструкторське бюро «Луч», приватних авіаційних фірмах (ТОВ «Аерос», ТОВ «Аеропракт», авіакомпанія «Чайка»). Студенти та аспіранти активно залучаються до інноваційних проектів та підходів, які дозволяють їм крім професіоналізму навчитись також проваджувати свої розробки. Одним з таких проектів є фестиваль  інноваційних проектів “SikorskyChellenge”, участь в якому аспіранта, а згодом молодого викладача кафедри Р.Карнаушенка принесла славу не лише самому учаснику, а й кафедрі, факультету і університету в цілому – його розробка, ідеї та підходи реалізації якої були напрацьовані в студентському КБ, доведена до серійного виробництва на ВАТ «Меридіан» та прийнята для озброєння частин Збройних сил України в зоні АТО.

Невід’ємною і мозковою частиною будь-якого роботизованого комплексу, в тому числі авіаційного і наземного, є навігаційна система та система керування. Цей напрямок наукової роботи кафедри, закладений професором М.А.Павловським, по суті став в 1993 р. фундаментом для створення кафедри. Сьогодні цей напрямок плідно і успішно розвивається багатьма викладачами. Доц. Прохорчук О.В. працює над створенням систем навігації та орієнтації, доц. Бурнашев В.В. займається системами автоматичного керування рухом об’єктів різного призначення. Проф. Збруцький О.В., доц. Черняк М.Г., доц. Балабанов І.В., доц. Апостолюк В.О., доц. Бондаренко О.М., доц. Бондаренко Є.А., доц. Маринич Ю.М. створили декілька класів навігаційних сенсорів нового покоління, на яких будуються сучасні навігаційні системи та системи керування. Багато їх розробок впроваджені у виробництво та удостоєні Державних премій у галузі науки і техніки.

Активно включились в роботу цих наукових напрямів нові співробітники кафедри: професори Шквар Є.О., Колот О.В., доц.. Зінченко Д.М., ст.. викл. Бондар Ю.І. та Борисов В.В., ст.. наук. співробітник О.В.Биценко.

Студенти та аспіранти кафедри мають можливість стажування у європейських вузах завдяки міжнародним програмам мобільності, в яких приймає активну участь кафедра ПСКЛ, серед яких європейські навчальні проекти ERASMUS-EWENT та ERASMUS-ACTIVE.

На кафедрі діє програма мобільності студентів із партнерськими університетами Європи та Китаю. Наші університети-партнери: Варшавська політехніка (Польща); Центральна школа Нанта (Франція); Університет країни Басків (Іспанія); Трентський університет (Італія); Чеський технічний університет (Чехія); Будапештський університет технічних та економічних наук (Угорщина); Дублінський технічний інститут (Ірландія); Саутгемптонський університет (Великобританія); Штутгартський технічний університет (Німеччина); Берлінський технічний університет (Німеччина); Північно-Західний політехнічний університет (Китай); Даляньський морський університет (Китай) та ін.

У 2015 році факультет став учасником програми TEMPUS-NETCENG по введенню Європейської докторської програми в інженерії (PhD). Наші аспіранти та магістри мають можливість отримати наукові ступені у провідних європейських університетах за програмами Євросоюзу, учасником яких є кафедра ПСКЛА.

Щорічно студенти кафедри беруть участь і займають призові місця на олімпіадах з навчальних дисциплін.

Випускники кафедри працюють дослідниками, інженерами-конструкторами та програмістами в галузі створення та експлуатації сучасної ракетно-космічної та авіаційної техніки, радіоелектронної техніки та автоматизованих систем, електронною картографією та ін. у провідних українських , серед яких Державне підприємство "Антонов", Науково-виробниче об'єднання "Київприлад", Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал", Державне підприємство КБ "Луч", ВАТ "Київський завод Радар", АТ «Меридіан», Державна акціонерна холдингова компанія "Артем", установи Національної академії наук України.

Багато спеціалістів різного рівня – від інженерів до докторів філософії – підготовлені на кафедрі для інших країн: Китаю, Індії, В’єтнаму, Туреччини, Алжиру, Ірану.

Таким чином, кафедра ПСКЛА, яка надає високоякісні освітні послуги та проводить перспективні науково-інноваційної роботи, запрошує абітурієнтів на навчання, а зацікавлені організації – до співпраці!

                       О.Прохорчук,

доцент, відповідальний за наукову

роботу кафедри ПСКЛА